Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
(→Новини) |
(→Структура наукових підрозділів: Лабораторія біофізики сигнальних систем рослин) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
** Лабораторія радіоекологічної надійності біосистем | ** Лабораторія радіоекологічної надійності біосистем | ||
** Лабораторія клітинної радіобіології | ** Лабораторія клітинної радіобіології | ||
− | ** Лабораторія | + | ** Лабораторія біофізики сигнальних систем рослин |
* Лабораторія клітинної біології та біотехнології грибів | * Лабораторія клітинної біології та біотехнології грибів | ||
{| border=1 cellpadding=3 style='text-align:center' bgcolor=#EEEEFF | {| border=1 cellpadding=3 style='text-align:center' bgcolor=#EEEEFF | ||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
|} | |} | ||
</div><div style='margin-left:10px;float:left;width:400px'> | </div><div style='margin-left:10px;float:left;width:400px'> | ||
+ | |||
==Основні напрямки діяльності== | ==Основні напрямки діяльності== | ||
* з’ясування молекулярно-біологічних та молекулярно-генетичних механізмів життєдіяльності рослинних клітин, створення нових біотехнологій на основі клітинної і генетичної інженерії; | * з’ясування молекулярно-біологічних та молекулярно-генетичних механізмів життєдіяльності рослинних клітин, створення нових біотехнологій на основі клітинної і генетичної інженерії; |
Версія за 22:47, 25 грудня 2008
Зміст |
Новини
V з’їзд Радіобіологічного товариства України
15-18 вересня 2009 року
Місце проведення: З’їзд відбудеться в Ужгороді, в приміщеннях біологічного факультету Ужгородського національного університету.
Організатори: Відділення загальної біології НАН України, Радіобіологічне товариство України і Ужгородський національний університет
- 25 січня
- Сайт розпочав роботу в оновленому виді
Структура наукових підрозділів
- Відділ генетичної інженерії
- Лабораторія генетичної інженерії
- Мукачевська експериментальна база
- Відділ біофізики і радіобіології
- Лабораторія імунітету рослин
- Лабораторія радіоекологічної надійності біосистем
- Лабораторія клітинної радіобіології
- Лабораторія біофізики сигнальних систем рослин
- Лабораторія клітинної біології та біотехнології грибів
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України 147 співробітників з них: 3 академіка НАН України 3 чл.-кореспондента НАН України 1 чл.-кореспондент УААН 11 докторів наук 52 кандидати наук |
Основні напрямки діяльності
- з’ясування молекулярно-біологічних та молекулярно-генетичних механізмів життєдіяльності рослинних клітин, створення нових біотехнологій на основі клітинної і генетичної інженерії;
- розробка наукових засад збереження різноманітності рослин, зокрема, шляхом використання банку зародкової плазми;
- вивчення впливу хронічного опромінення на формування нестабільності геному рослин; створення оптимальної системи засобів і методів використання рослинних груп з метою дезактивації радіонуклідзабруднюючих територій;
- всебічне вивчення цитоскелету рослинних клітин та з'ясування ролі цитоскелетних структур у відповіді рослин на вплив біотичних та абіотичних факторів;
- вивчення проблем біобезпеки використання генетично модифікованих рослин;
- дослідження структурно-функціональної організації клітинної стінки вищих базидіальних грибів.
Журнал "Цитологія і Генетика"
Інститут видає журнал Цитологія і генетика. Журнал перекладається на англійську мову, перевидається в США видавництвом "Allerton Press, Inc." під назвою "Cytology and genetics" і розповсюджується видавництвом "Springer". Головний редактор - академік НАН України Ярослав Борисович Блюм.
Національна колекція екстрактів та банк зародкової плазми рослин світової флори
Створення колекції зародкової плазми рослин світової флори розпочато у 1992 році на основі досліджень, які проводились як в галузі класичної ботаніки (систематика рослин), так і завдяки застосуванню методів біотехнології (культура in vitro). На цей час колекція нараховує близько 5000 видозразків в банку насіння та більше 2000 клітинних ліній в банку клітинних культур in vitro. В 1999 р. Постановою Кабінету міністрів України колекцію було віднесено до переліку об'єктів, що складають національне наукове надбання.