ВИБОРЧА ПРОГРАМА Члена-кореспондента НАН України Кучука Миколи Вікторовича – кандидата на посаду директора Інституту / 2020

Матеріал з ІКБГІ
(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: <p class=MsoNormal align=center style='text-align:center;text-indent:35.45pt; line-height:150%'><span lang=UK>ВИБОРЧА ПРОГРАМА</span></p> <p cla...)

Версія за 19:52, 3 вересня 2020

ВИБОРЧА ПРОГРАМА

Члена-кореспондента НАН України Кучука Миколи Вікторовича – кандидата на посаду директора Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

 

Шановні колеги, друзі!

Закінчується строк моїх повноважень як директора інституту, і нам знову треба обрати керівника нашого закладу.  Порівняно з іншими установами НАН України наш інститут відносно молодий. В цьому році ми святкували його 30-річчя, але це лише офіційна дата. Насправді як самостійна одиниця ми були відокремлені від Інституту ботаніки  ще у 1988. Тоді три відділи, які очолювали академік Ю.Ю. Глеба, член-кореспондент, а потім академік Д.М. Гродзинський та професор В.П. Банникова створили Відділення клітинної біології під загальним керівництвом Ю.Ю. Глеби. В чому була необхідність створення нового інституту? Стрімкий розвиток сучасної біотехнології, клітинної та генетичної інженерії рослин; нові виклики, які постали після Чорнобильської катастрофи - все це вимагало нових форм роботи. Але головним була поява нового лідера серед українських біологів - Ю.Ю. Глеби, який в свої на той час 39 років був обраний наймолодшим академіком Академії наук України.

Свій творчий шлях в галузі клітинної та генетичної інженерії я розпочав в якості стажера ще восени 1984 року у відділі, яким керував тоді Ю.Ю. Глеба. Потім були роки аспірантури, і 1988 рік я зустрів на посаді старшого інженера відділу цитофізіології та  клітинної інженерії. Так що можна сказати, що все моє наукове життя пройшло в нашому інституті. Я обіймав посади молодшого, наукового, старшого та головного наукового співробітника, виконував обов’язки завідуючого відділом, був заступником директора, а в 2008 році був призначений виконуючим   обов’язки директора інституту, після чого у 2010 році обраний на цю посаду. У 2015 році був переобраний директором інституту повторно. 

Наш Інститут є всесвітньо відомим, піонерським вітчизняним науковим центром в галузі біотехнології рослин, зокрема клітинної біології та генетичної інженерії рослин, біофізики та радіобіології. Наукові дослідження проводяться в галузі біотехнології та біобезпеки; генетики, геноміки, генетичного поліпшення рослин; молекулярної генетики;  вивчення молекулярно-біологічних, клітинних та фізіологічних основ функціонування живих систем; наукових засад збереження біорізноманіття. Високий рівень досліджень, які здійснюються співробітниками Інституту, підтверджено, зокрема, численними науковими публікаціями в провідних закордонних та вітчизняних виданнях. Однією з сильних сторін Інституту є налагоджена співпраця з провідними науковими установами України та низки зарубіжних країн. Про спрямованість інтеграції Інституту в світову наукову систему свідчить ціла низка науково-дослідних робіт, які виконувались науковцями ІКБГІ спільно з провідними науковими установами європейських країн. Лише за останні роки (2010-2019) в ІКБГІ було 7 таких спільних проектів. Інститут видає журнал «Цитологія та генетика», який повністю перекладається на англійську мову, індексується в Scopus і Web of Science та має один з найвищих рейтингів в Web of Science серед біологічних журналів. Інститут активно працює з науковою молоддю, має гарні зв’язки з вищими навчальними закладами міста Києва і в рамках укладених договорів співпрацює с університетами інших міст України; щорічно разом з НТУУ «Київський політехнічний інститут» виступає співорганізатором конференцій молодих вчених. Активна співпраця з Малою академією наук та вищими навчальними закладами надає можливість проводити підготовку та відбір талановитої молоді, починаючи зі шкільної та студентської лави. Інститут має ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні. Функціонує аспірантура за спеціальністю 091 Біологія з профілями підготовки 03.00.01 - радіобіологія, 03.00.11 - цитологія, клітинна біологія, гістологія та 03.00.20 – біотехнологія. В ІКБГІ розроблено власну унікальну освітньо-наукову програму підготовки докторів філософії за спеціальністю 091 Біологія.

 Як і інші установи НАН України, Інститут стикається з низкою проблемних ситуацій, насамперед, з недостатнім фінансуванням своєї діяльності, що значною мірою спричиняє наявність слабких сторін нашої роботи. Нажаль, ще одним негативним моментом є відтік кваліфікованих наукових кадрів, але з іншого боку це доводить високий рівень їхньої підготовки. Колишні співробітники нашого Інституту працюють в провідних наукових лабораторіях усього світу, і їх фах ні у кого не викликає сумнівів. Ми розуміємо також, що багато маємо зробити для  більш активного впровадження результатів науково-дослідних робіт, комерціалізації нашої роботи. Обсяг коштів, які Інститут отримував за рахунок госпдоговірної діяльності, лише в незначній мірі впливав на загальний фінансовий стан Інституту.

Дякую Вченій раді Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, яка висловила мені довіру, одноголосно висунувши мою кандидатуру на посаду директора Інституту. Це відбулося у складний для вітчизняної науки та України в цілому період, який звісно вплинув і на нашу установу.

Дирекція в своїй діяльності виходить з того, що Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України є унікальною науковою організацією країни за підбором наукових кадрів з широким спектром знань і досвіду (від квантової фізики до молекулярних та клітинних біотехнологій), що дає можливість вести конкурентні міждисциплінарні дослідження на проривних напрямках сучасної науки і створювати інноваційні продукти для економічних і соціальних потреб України. Тому головним завданням кандидата у директори є створення максимально сприятливих умов для всіх співробітників Інституту у проведенні їхньої наукової роботи, виходячи з реалій забезпечення Інституту інтелектуальними та матеріальними ресурсами. З цією метою дирекція Інституту продовжуватиме максимально можливу підтримку молодих науковців; забезпечення розвитку найбільш актуальних і важливих для нашої країни напрямів наукової діяльності; подальшу співпрацю наукових підрозділів Інституту, а також намагатиметься залучати нові джерела фінансової підтримки Інституту за рахунок розвитку міжнародного співробітництва, отримання вітчизняних наукових грантів, фінансових надходжень від нашої наукової та винахідницької діяльності.

Стратегія розвитку Інституту буде спрямована на збереження і підсилення його ролі в галузі наук про життя в науковому середовищі України та світу, на підвищення відповідальності науковців перед соціально-економічними викликами сучасності в Україні та загалом у Східноєвропейському регіоні. Для Інституту наукова діяльність в галузі фундаментальних досліджень є основною, так як він діє відповідно до Конституції України, Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших законодавчих актів, Статуту Національної академії наук України, Основних принципів організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України та свого Статуту. Тому дослідження, спрямовані на отримання нових знань у галузі клітинної біології, генетики, біотехнології, біофізики та радіаційної біології є головним науковим пріоритетом Інституту. Поряд з цим фундаментальні результати співробітників Інституту мають слугувати підґрунтям для практично-спрямованих досліджень. На сьогодні надзвичайно перспективним є розвиток рослинних біотехнологій для потреб медицини, де величезне значення мають нові способи накопичення рекомбінантних білків фармацевтичного та ветеринарного призначення. Відомо, що рослини завжди були джерелом природних біологічних активних  сполук, тому пошук нових та удосконалення технології продукції вже відомих речовин має велике значення. Сучасний тренд розвитку сільськогосподарської біотехнології на фоні  змін клімату вимагає від вчених нових підходів поряд с традиційною селекційною практикою. Досвід вчених Інституту по створенню біотехнологічних рослин сільськогосподарських видів, стійких до абіотичних та біотичних стресових факторів, має бути використаний та розвинутий. Завжди актуальним для нашої країни та світу в цілому є питання радіаційної біології. В нашому Інституті молекулярно-генетичні дослідження традиційно проводяться більше 30 років, створено відповідну методологічну, кадрову платформу та отримано важливі результати, а за умови використання зібраного за ці роки обладнання дослідження мають вийти на якісно вищий рівень. Вважаю, що в даному контексті особливо актуальними для Інституту у найближчому майбутньому буде розвиток сучасного рівня досліджень з наступних проблем:

•          біотехнології для сільського господарства та медицини;

•          молекулярні механізми впливу радіаційного опромінення на живі організми;

 •         молекулярна генетика, геноміка і протеоміка вищих організмів;

•          дизайн нових біотехнологічних рослин-продуцентів.

Широке міжнародне співробітництво та значна кількість молодих вчених завжди були візитівкою та сильними сторонами діяльності Інституту, завдяки яким вдавалося вистояти в найбільш важкі для країни часи і досягти суттєвих результатів та визнання. У зв'язку з цим дирекція планує і в майбутньому спиратись на ці традиції і зміцнювати їх. Особливу увагу будемо приділяти підтримці молодих учених Інституту та Ради молодих учених ІКБГІ НАН України.

Виходячи з цього, вважаю, що першочерговими повинні бути наступні завдання:

1.         Збереження і розвиток науково-технічного потенціалу Інституту, а саме:

•          забезпечення додаткових джерел фінансування (державні науково-технічні програми, кошти вітчизняних і міжнародних наукових фондів, збільшення кількості платних послуг і створення нових форм їх надання);

•          подальше оновлення матеріально-технічної бази та ефективне використання приладів, активне використання залучення приладів загального користування, які є в інших установах нашої Академії;

•          збереження кадрового потенціалу, посилення уваги щодо вирішення соціально-побутових проблем кадрових та молодих співробітників;

•          забезпечення подальшої інтеграції у світову наукову спільноту, і в першу чергу – у Європейський дослідницький простір. Співробітники Інституту мають в повному обсязі використати ці можливості.

2.         Зміцнення зв’язків та створення нових форм роботи з промисловим сектором економіки.

3.         Зміцнення зв’язків з вищими навчальними закладами. Необхідно працювати над створенням спільних з університетами наукових підрозділів; продовжити практику проведення регулярних спільних з ВНЗ конференцій молодих вчених в галузі біотехнології.

4.         Посилення просвітницької та видавничої діяльності; підвищення кількості та рівню публікацій в провідних наукових журналах світу; підтримка видання журналу «Цитологія и генетика» як високорейтингового наукового журналу України.

 

Дякую всім за підтримку.

 

Щиро Ваш                                                                                   Микола Кучук

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
 
   
Інструменти