Генетична трансформація рослин родини злаків
м |
м |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height: | + | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:400px;'> |
[[Зображення:Gramineae Spike 300x312.jpg|left|frame|Колос xTriticosecale на 14 день після цвітіння для виділення незрілих зародків]] | [[Зображення:Gramineae Spike 300x312.jpg|left|frame|Колос xTriticosecale на 14 день після цвітіння для виділення незрілих зародків]] | ||
</div> | </div> | ||
− | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height: | + | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:400px;'> |
Створення рослин із заданими властивостями дозволить підвищити їх продуктивність, якість рослинної продукції, привнести стійкість до хвороб, шкідників, абіотичних і стресових факторів. Родина злаків є найбільш господарськи важливою і в той же час дуже складною для застосування клітинно інженерних технологій. Незважаючи на досягнуті успіхи, перспективи реального покращення злаків засобами генетичної інжінженерії покищо обмежені через складність функціонування і недостатню вивченість їх геномів та багатьох інших клітинних процесів. | Створення рослин із заданими властивостями дозволить підвищити їх продуктивність, якість рослинної продукції, привнести стійкість до хвороб, шкідників, абіотичних і стресових факторів. Родина злаків є найбільш господарськи важливою і в той же час дуже складною для застосування клітинно інженерних технологій. Незважаючи на досягнуті успіхи, перспективи реального покращення злаків засобами генетичної інжінженерії покищо обмежені через складність функціонування і недостатню вивченість їх геномів та багатьох інших клітинних процесів. | ||
</div> | </div> | ||
− | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height: | + | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:400px;'> |
[[Зображення:Gramineae Callus 300x213.jpg|left|frame|Утворення і проліферація ембріогенного калусу із незрілих зародків на середовищі МС з 2 мг/л 2,4-Д. (Стрілками показано спонтанне проростання соматичних ембріоїдів)]] | [[Зображення:Gramineae Callus 300x213.jpg|left|frame|Утворення і проліферація ембріогенного калусу із незрілих зародків на середовищі МС з 2 мг/л 2,4-Д. (Стрілками показано спонтанне проростання соматичних ембріоїдів)]] | ||
</div> | </div> | ||
− | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height: | + | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:400px;'> |
Нами в даний час розробляються методи генетичної трансформації рослин родини злаків. В експериментах використовуються наступні види родини: Triticum aestivum (25 вітчизняних і 7 зарубіжних сортозразків), Triticum durum (1 сорт), xTriticosecale (5 сортів), Secale cereale (4 сортозразки), Hordeum vulgare (8 вітчизняних і 3 зарубіжних сортозразки), Avena sativa (5 сортів), Zea mays (7 ліній), Oryza sativa (5 вітчизняних і 1 зарубіжний сорт), Aegilops spp. (5 видів), Dactylis glomerata (ембріогенний генотип Р), Tripsacum dactyloides, Echinochloa frumentacea, Agropyron repens. Вже отримані трансгенні рослини вітчизняних сортів тритікале, пшениці і овесу. | Нами в даний час розробляються методи генетичної трансформації рослин родини злаків. В експериментах використовуються наступні види родини: Triticum aestivum (25 вітчизняних і 7 зарубіжних сортозразків), Triticum durum (1 сорт), xTriticosecale (5 сортів), Secale cereale (4 сортозразки), Hordeum vulgare (8 вітчизняних і 3 зарубіжних сортозразки), Avena sativa (5 сортів), Zea mays (7 ліній), Oryza sativa (5 вітчизняних і 1 зарубіжний сорт), Aegilops spp. (5 видів), Dactylis glomerata (ембріогенний генотип Р), Tripsacum dactyloides, Echinochloa frumentacea, Agropyron repens. Вже отримані трансгенні рослини вітчизняних сортів тритікале, пшениці і овесу. | ||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Укарінення рослин і ПЛР аналіз на наступній сторінці. | Укарінення рослин і ПЛР аналіз на наступній сторінці. | ||
</div> | </div> | ||
− | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center | + | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;height:400px;'> |
− | [[Зображення:Gun 175x224.jpg|left|frame|Саморобна гармата для високошвидкісного обстрілу тканин частинками з преципітованою на них ДНК | + | [[Зображення:Gun 175x224.jpg|left|frame|Саморобна гармата для високошвидкісного обстрілу тканин частинками з преципітованою на них ДНК]] |
</div> | </div> | ||
− | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center; | + | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;height:400px;'> |
+ | [[Зображення:Gramineae GUS 230x224.jpg|left|frame|Транзієнтна GUS експресія через два дні після обстрілу калусу трітікале плазмідою pAHC25]] | ||
+ | </div> | ||
+ | <div style='margin-right:10px;float:left;align:center;height:400px;'> | ||
[[Зображення:Gramineae Regenerarion 274x224.jpg|left|frame|Утворення пагонів через 15 днів після початку регенерації на середовищі із 3 мг/л фосфінотрицину]]</div> | [[Зображення:Gramineae Regenerarion 274x224.jpg|left|frame|Утворення пагонів через 15 днів після початку регенерації на середовищі із 3 мг/л фосфінотрицину]]</div> |
Версія за 17:21, 1 січня 2009
Створення рослин із заданими властивостями дозволить підвищити їх продуктивність, якість рослинної продукції, привнести стійкість до хвороб, шкідників, абіотичних і стресових факторів. Родина злаків є найбільш господарськи важливою і в той же час дуже складною для застосування клітинно інженерних технологій. Незважаючи на досягнуті успіхи, перспективи реального покращення злаків засобами генетичної інжінженерії покищо обмежені через складність функціонування і недостатню вивченість їх геномів та багатьох інших клітинних процесів.
Нами в даний час розробляються методи генетичної трансформації рослин родини злаків. В експериментах використовуються наступні види родини: Triticum aestivum (25 вітчизняних і 7 зарубіжних сортозразків), Triticum durum (1 сорт), xTriticosecale (5 сортів), Secale cereale (4 сортозразки), Hordeum vulgare (8 вітчизняних і 3 зарубіжних сортозразки), Avena sativa (5 сортів), Zea mays (7 ліній), Oryza sativa (5 вітчизняних і 1 зарубіжний сорт), Aegilops spp. (5 видів), Dactylis glomerata (ембріогенний генотип Р), Tripsacum dactyloides, Echinochloa frumentacea, Agropyron repens. Вже отримані трансгенні рослини вітчизняних сортів тритікале, пшениці і овесу.
Нижче наведена схема отримання нами трансгенних рослин xTriticosecale (сорти АДМ-6 і АДМ-12) з використанням плазміди pAHC 25, що містить uidA репортерний ген, що кодує b-глюкуронідазу (GUS) і селективний маркер, bar ген, що кодує ензим PAT.
Укарінення рослин і ПЛР аналіз на наступній сторінці.