Генетична трансформація рослин родини злаків

Матеріал з ІКБГІ
(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
м
м
Рядок 1: Рядок 1:
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:450px;'>
+
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:400px;'>
 
[[Зображення:Gramineae Spike 300x312.jpg|left|frame|Колос xTriticosecale на 14 день після цвітіння для виділення незрілих зародків]]
 
[[Зображення:Gramineae Spike 300x312.jpg|left|frame|Колос xTriticosecale на 14 день після цвітіння для виділення незрілих зародків]]
 
</div>
 
</div>
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:450px;'>
+
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:400px;'>
 
Створення рослин із заданими властивостями дозволить підвищити їх продуктивність, якість рослинної продукції, привнести стійкість до хвороб, шкідників, абіотичних і стресових факторів. Родина злаків є найбільш господарськи важливою і в той же час дуже складною для застосування клітинно інженерних технологій. Незважаючи на досягнуті успіхи, перспективи реального покращення злаків засобами генетичної інжінженерії покищо обмежені через складність функціонування і недостатню вивченість їх геномів та багатьох інших клітинних процесів.
 
Створення рослин із заданими властивостями дозволить підвищити їх продуктивність, якість рослинної продукції, привнести стійкість до хвороб, шкідників, абіотичних і стресових факторів. Родина злаків є найбільш господарськи важливою і в той же час дуже складною для застосування клітинно інженерних технологій. Незважаючи на досягнуті успіхи, перспективи реального покращення злаків засобами генетичної інжінженерії покищо обмежені через складність функціонування і недостатню вивченість їх геномів та багатьох інших клітинних процесів.
 
</div>
 
</div>
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:450px;'>
+
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:400px;'>
 
[[Зображення:Gramineae Callus 300x213.jpg|left|frame|Утворення і проліферація ембріогенного калусу із незрілих зародків на середовищі МС з 2 мг/л 2,4-Д. (Стрілками показано спонтанне проростання соматичних ембріоїдів)]]
 
[[Зображення:Gramineae Callus 300x213.jpg|left|frame|Утворення і проліферація ембріогенного калусу із незрілих зародків на середовищі МС з 2 мг/л 2,4-Д. (Стрілками показано спонтанне проростання соматичних ембріоїдів)]]
 
</div>
 
</div>
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:450px;'>
+
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:400px;'>
 
Нами в даний час розробляються методи генетичної трансформації рослин родини злаків. В експериментах використовуються  наступні види родини: Triticum aestivum (25 вітчизняних і 7 зарубіжних сортозразків), Triticum durum (1 сорт), xTriticosecale (5 сортів), Secale cereale (4 сортозразки), Hordeum vulgare (8 вітчизняних і 3 зарубіжних сортозразки), Avena sativa (5 сортів), Zea mays (7 ліній), Oryza sativa (5 вітчизняних і 1 зарубіжний сорт),  Aegilops spp. (5 видів), Dactylis glomerata (ембріогенний генотип Р), Tripsacum dactyloides,  Echinochloa frumentacea, Agropyron repens. Вже отримані трансгенні рослини вітчизняних сортів тритікале, пшениці і овесу.
 
Нами в даний час розробляються методи генетичної трансформації рослин родини злаків. В експериментах використовуються  наступні види родини: Triticum aestivum (25 вітчизняних і 7 зарубіжних сортозразків), Triticum durum (1 сорт), xTriticosecale (5 сортів), Secale cereale (4 сортозразки), Hordeum vulgare (8 вітчизняних і 3 зарубіжних сортозразки), Avena sativa (5 сортів), Zea mays (7 ліній), Oryza sativa (5 вітчизняних і 1 зарубіжний сорт),  Aegilops spp. (5 видів), Dactylis glomerata (ембріогенний генотип Р), Tripsacum dactyloides,  Echinochloa frumentacea, Agropyron repens. Вже отримані трансгенні рослини вітчизняних сортів тритікале, пшениці і овесу.
  
Рядок 15: Рядок 15:
 
Укарінення рослин і ПЛР аналіз на наступній сторінці.
 
Укарінення рослин і ПЛР аналіз на наступній сторінці.
 
</div>
 
</div>
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:475px;height:450px;border:solid;'>
+
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;height:400px;'>
[[Зображення:Gun 175x224.jpg|left|frame|Саморобна гармата для високошвидкісного обстрілу тканин частинками з преципітованою на них ДНК]][[Зображення:Gramineae GUS 230x224.jpg|left|frame|Транзієнтна GUS експресія через два дні після обстрілу калусу трітікале плазмідою pAHC25]]
+
[[Зображення:Gun 175x224.jpg|left|frame|Саморобна гармата для високошвидкісного обстрілу тканин частинками з преципітованою на них ДНК]]
 
</div>
 
</div>
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;width:450px;height:450px;border:solid;'>
+
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;height:400px;'>
 +
[[Зображення:Gramineae GUS 230x224.jpg|left|frame|Транзієнтна GUS експресія через два дні після обстрілу калусу трітікале плазмідою pAHC25]]
 +
</div>
 +
<div style='margin-right:10px;float:left;align:center;height:400px;'>
 
[[Зображення:Gramineae Regenerarion 274x224.jpg|left|frame|Утворення пагонів через 15 днів після початку регенерації на середовищі із 3 мг/л фосфінотрицину]]</div>
 
[[Зображення:Gramineae Regenerarion 274x224.jpg|left|frame|Утворення пагонів через 15 днів після початку регенерації на середовищі із 3 мг/л фосфінотрицину]]</div>

Версія за 17:21, 1 січня 2009

Колос xTriticosecale на 14 день після цвітіння для виділення незрілих зародків

Створення рослин із заданими властивостями дозволить підвищити їх продуктивність, якість рослинної продукції, привнести стійкість до хвороб, шкідників, абіотичних і стресових факторів. Родина злаків є найбільш господарськи важливою і в той же час дуже складною для застосування клітинно інженерних технологій. Незважаючи на досягнуті успіхи, перспективи реального покращення злаків засобами генетичної інжінженерії покищо обмежені через складність функціонування і недостатню вивченість їх геномів та багатьох інших клітинних процесів.

Утворення і проліферація ембріогенного калусу із незрілих зародків на середовищі МС з 2 мг/л 2,4-Д. (Стрілками показано спонтанне проростання соматичних ембріоїдів)

Нами в даний час розробляються методи генетичної трансформації рослин родини злаків. В експериментах використовуються наступні види родини: Triticum aestivum (25 вітчизняних і 7 зарубіжних сортозразків), Triticum durum (1 сорт), xTriticosecale (5 сортів), Secale cereale (4 сортозразки), Hordeum vulgare (8 вітчизняних і 3 зарубіжних сортозразки), Avena sativa (5 сортів), Zea mays (7 ліній), Oryza sativa (5 вітчизняних і 1 зарубіжний сорт), Aegilops spp. (5 видів), Dactylis glomerata (ембріогенний генотип Р), Tripsacum dactyloides, Echinochloa frumentacea, Agropyron repens. Вже отримані трансгенні рослини вітчизняних сортів тритікале, пшениці і овесу.

Нижче наведена схема отримання нами трансгенних рослин xTriticosecale (сорти АДМ-6 і АДМ-12) з використанням плазміди pAHC 25, що містить uidA репортерний ген, що кодує b-глюкуронідазу (GUS) і селективний маркер, bar ген, що кодує ензим PAT.

Укарінення рослин і ПЛР аналіз на наступній сторінці.

Саморобна гармата для високошвидкісного обстрілу тканин частинками з преципітованою на них ДНК
Транзієнтна GUS експресія через два дні після обстрілу калусу трітікале плазмідою pAHC25
Утворення пагонів через 15 днів після початку регенерації на середовищі із 3 мг/л фосфінотрицину
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
 
   
Інструменти