Дружина Микола Олександрович / 02.11.1940-02.09.2020

Матеріал з ІКБГІ
(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
 
(7 проміжних версій одного користувача не показані)
Рядок 1: Рядок 1:
 
<div style='margin-right:40px;margin-bottom:40px;display:inline-block;vertical-align:top;width:600px;'>
 
<div style='margin-right:40px;margin-bottom:40px;display:inline-block;vertical-align:top;width:600px;'>
 +
 +
[[file:Дружина Микола Олександрович 2020.jpg|600px]]
  
 
{{-}}
 
{{-}}
  
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
 +
style='font-size:14.0pt'>Інститут експериментальної патології,
 +
онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
 +
з сумом та почуттям глибокої скорботи повідомляє, що 2 вересня 2020 р. на 80
 +
році пішов з життя відомий український вчений-біолог <span style='letter-spacing:
 +
-.2pt'>Дружина Микола Олександрович.</span></span></p>
 +
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
 +
style='font-size:14.0pt'>Дружина Микола Олександрович (народився 2
 +
листопада 1940 р., м. Гребінка Полтавської області) — старший науковий
 +
співробітник Ін-ту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.
 +
Р.Є. Кавецького НАН України, доктор біологічних наук.</span></p>
 +
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
 +
style='font-size:14.0pt'>Його науковий шлях починався в Ін-ті фізіології ім.
 +
О.О. Богомольця в 1965 р. після закінчення Київського державного університету
 +
ім. Т.Г. Шевченка. В 1969—1973 роках він працював в Ін-ті молекулярної біології
 +
і генетики, а згодом — в Ін-ті експериментальної патології, онкології і
 +
радіобіології.</span></p>
 +
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
 +
style='font-size:14.0pt'>Понад 20 років Микола </span><span lang=RU
 +
style='font-size:14.0pt'>Олександрович проводив радіобіологічні дослідження на
 +
атомному реакторі та прискорювачах Ін-ту ядерних досліджень. В колі його
 +
наукових інтересів — біологічна ефективність швидких нейтронів; механізми формування
 +
променевих уражень та розробка захисних засобів за дії щільноіонізуючих
 +
випромінювань; біохімічні та біофізичні методи детекції радіаційних пошкоджень.</span></p>
 +
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=RU
 +
style='font-size:14.0pt;letter-spacing:-.1pt'>В творчому доробку </span><span
 +
lang=RU style='font-size:14.0pt'>Миколи Олександровича <span style='letter-spacing:
 +
-.1pt'>Дружини десятки наукових праць, патенти, методичні рекомендації,
 +
монографії. Серед них особливо варто відзначити «Нейтроны и организм» (1982),
 +
«Окислительные процессы при гамма-нейтронном облучении организма» (1986),
 +
«Хемилюминесценция крови при радиационном воздействии» (1989).</span></span></p>
 +
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=RU
 +
style='font-size:14.0pt'>З 1986 р. — в Чорнобилі, де брав активну участь в
 +
плануванні, організації та проведенні багаторічного експерименту в реальних
 +
умовах зони відчуження ЧАЕС. За матеріалами цих досліджень </span><span
 +
lang=UK style='font-size:14.0pt'>Микола </span><span lang=RU style='font-size:
 +
14.0pt'>Олександрович разом з колегами опублікував низку пріоритетних праць,
 +
зокрема монографію «Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС»
 +
(1992), яка згодом перевидавалась за кордоном.</span></p>
 +
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=RU
 +
style='font-size:14.0pt'>В останні роки Микола Олександрович працював над
 +
розробкою нових (стосовно класичної радіобіології) засобів профілактики та
 +
захисту організму при тривалій дії низькоінтенсивної радіації та ксенобіотиків.</span></p>
 +
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=RU
 +
style='font-size:14.0pt'>Миколі Олександровичу Дружині була притаманна
 +
різнопланова — </span><span lang=UK style='font-size:14.0pt'>наукова,
 +
науково-організаційна, педагогічна —діяльність.</span></p>
 +
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
 +
style='font-size:14.0pt'>Він як педагог вищої школи в Києво-Могилянській
 +
академії кілька років читав курс лекцій з біофізики а в Київському
 +
національному університеті ім. Т.Г. Шевченка — з радіобіології.</span></p>
  
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
 +
style='font-size:14.0pt'>Широкому загалу науковців України та країн СНД відома
 +
також науково-організаційна робота Миколи Олександровича як вченого секретаря
 +
Спеціалізованої експертної ради ВАК СРСР та Координаційної ради з проблем
 +
радіобіології АН України, як опонента та рецензента близько сотні дисертацій з
 +
радіобіології, біохімії, генетики, онкології, гематології, біотехнології.</span></p>
  
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
 +
style='font-size:14.0pt'>Однак, найбільшим його надбанням є повага та шана
 +
широкого наукового загалу.</span></p>
  
<p>Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України з сумом та почуттям глибокої скорботи повідомляє, що 2 вересня 2020 р. на 80 році пішов з життя відомий український вчений-біолог Дружина Микола Олександрович.</p> 
+
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
<p>Дружина Микола Олександрович (народився 2 листопада 1940 р., м. Гребінка Полтавської області) — старший науковий співробітник Ін-ту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, доктор біологічних наук.</p> 
+
style='font-size:14.0pt'>Всебічно обдарована, глибоко мисляча людина,
<p>Його науковий шлях починався в Ін-ті фізіології ім. О.О. Богомольця в 1965 р. після закінчення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. В 1969—1973 роках він працював в Ін-ті молекулярної біології і генетики, а згодом — в Ін-ті експериментальної патології, онкології і радіобіології.</p> 
+
надзвичайно цікавий співрозмовник, вчений-енциклопедиист, Людина з великої
<p>Понад 20 років Микола Олександрович проводив радіобіологічні дослідження на атомному реакторі та прискорювачах Ін-ту ядерних досліджень. В колі його наукових інтересів — біологічна ефективність швидких нейтронів; механізми формування променевих уражень та розробка захисних засобів за дії щільноіонізуючих випромінювань; біохімічні та біофізичні методи детекції радіаційних пошкоджень.</p> 
+
літери  — таким залишиться Микола Олександрович у душах і серцях тих, хто його
<p>В творчому доробку Миколи Олександровича Дружини десятки наукових праць, патенти, методичні рекомендації, монографії. Серед них особливо варто відзначити «Нейтроны и организм» (1982), «Окислительные процессы при гамма-нейтронном облучении организма» (1986), «Хемилюминесценция крови при радиационном воздействии» (1989).</p>
+
знав, кому відомі його наукові погляди і  переконання, тих, хто мав щастя
<p>З 1986 р. — в Чорнобилі, де брав активну участь в плануванні, організації та проведенні багаторічного експерименту в реальних умовах зони відчуження ЧАЕС. За матеріалами цих досліджень Микола Олександрович разом з колегами опублікував низку пріоритетних праць, зокрема монографію «Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС» (1992), яка згодом перевидавалась за кордоном.</p> 
+
спілкуватись з ним або просто слухати його.</span></p>
<p>В останні роки Микола Олександрович працював над розробкою нових (стосовно класичної радіобіології) засобів профілактики та захисту організму при тривалій дії низькоінтенсивної радіації та ксенобіотиків.</p> 
+
<p>Миколі Олександровичу Дружині була притаманна різнопланова — наукова, науково-організаційна, педагогічна —діяльність.</p> 
+
<p>Він як педагог вищої школи в Києво-Могилянській академії кілька років читав курс лекцій з біофізики а в Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка — з радіобіології.</p> 
+
<p>Широкому загалу науковців України та країн СНД відома також науково-організаційна робота Миколи Олександровича як вченого секретаря Спеціалізованої експертної ради ВАК СРСР та Координаційної ради з проблем радіобіології АН України, як опонента та рецензента близько сотні дисертацій з радіобіології, біохімії, генетики, онкології, гематології, біотехнології.</p> 
+
<p>Однак, найбільшим його надбанням є повага та шана широкого наукового загалу.</p> 
+
<p>Всебічно обдарована, глибоко мисляча людина, надзвичайно цікавий співрозмовник, вчений-енциклопедиист, Людина з великої літери  — таким залишиться Микола Олександрович у душах і серцях тих, хто його знав, кому відомі його наукові погляди і  переконання, тих, хто мав щастя спілкуватись з ним або просто слухати його.</p>
+
<p>Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Миколи Олександровича Дружини та висловлюємо щирі співчуття колективу Інституту, рідним і близьким покійного.</p>
+
  
 +
<p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK
 +
style='font-size:14.0pt'>Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю </span><span
 +
lang=RU style='font-size:14.0pt'>Миколи Олександровича Дружини </span><span
 +
lang=UK style='font-size:14.0pt'>та висловлюємо щирі співчуття колективу
 +
Інституту, рідним і близьким покійного.</span></p>
  
 
</div>
 
</div>

Поточна версія на 12:41, 17 вересня 2020

Дружина Микола Олександрович 2020.jpg


Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України з сумом та почуттям глибокої скорботи повідомляє, що 2 вересня 2020 р. на 80 році пішов з життя відомий український вчений-біолог Дружина Микола Олександрович.

Дружина Микола Олександрович (народився 2 листопада 1940 р., м. Гребінка Полтавської області) — старший науковий співробітник Ін-ту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, доктор біологічних наук.

Його науковий шлях починався в Ін-ті фізіології ім. О.О. Богомольця в 1965 р. після закінчення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. В 1969—1973 роках він працював в Ін-ті молекулярної біології і генетики, а згодом — в Ін-ті експериментальної патології, онкології і радіобіології.

Понад 20 років Микола Олександрович проводив радіобіологічні дослідження на атомному реакторі та прискорювачах Ін-ту ядерних досліджень. В колі його наукових інтересів — біологічна ефективність швидких нейтронів; механізми формування променевих уражень та розробка захисних засобів за дії щільноіонізуючих випромінювань; біохімічні та біофізичні методи детекції радіаційних пошкоджень.

В творчому доробку Миколи Олександровича Дружини десятки наукових праць, патенти, методичні рекомендації, монографії. Серед них особливо варто відзначити «Нейтроны и организм» (1982), «Окислительные процессы при гамма-нейтронном облучении организма» (1986), «Хемилюминесценция крови при радиационном воздействии» (1989).

З 1986 р. — в Чорнобилі, де брав активну участь в плануванні, організації та проведенні багаторічного експерименту в реальних умовах зони відчуження ЧАЕС. За матеріалами цих досліджень Микола Олександрович разом з колегами опублікував низку пріоритетних праць, зокрема монографію «Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС» (1992), яка згодом перевидавалась за кордоном.

В останні роки Микола Олександрович працював над розробкою нових (стосовно класичної радіобіології) засобів профілактики та захисту організму при тривалій дії низькоінтенсивної радіації та ксенобіотиків.

Миколі Олександровичу Дружині була притаманна різнопланова — наукова, науково-організаційна, педагогічна —діяльність.

Він як педагог вищої школи в Києво-Могилянській академії кілька років читав курс лекцій з біофізики а в Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка — з радіобіології.

Широкому загалу науковців України та країн СНД відома також науково-організаційна робота Миколи Олександровича як вченого секретаря Спеціалізованої експертної ради ВАК СРСР та Координаційної ради з проблем радіобіології АН України, як опонента та рецензента близько сотні дисертацій з радіобіології, біохімії, генетики, онкології, гематології, біотехнології.

Однак, найбільшим його надбанням є повага та шана широкого наукового загалу.

Всебічно обдарована, глибоко мисляча людина, надзвичайно цікавий співрозмовник, вчений-енциклопедиист, Людина з великої літери  — таким залишиться Микола Олександрович у душах і серцях тих, хто його знав, кому відомі його наукові погляди і  переконання, тих, хто мав щастя спілкуватись з ним або просто слухати його.

Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Миколи Олександровича Дружини та висловлюємо щирі співчуття колективу Інституту, рідним і близьким покійного.

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
 
   
Інструменти