Дружина Микола Олександрович / 02.11.1940-02.09.2020
(7 проміжних версій одного користувача не показані) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
<div style='margin-right:40px;margin-bottom:40px;display:inline-block;vertical-align:top;width:600px;'> | <div style='margin-right:40px;margin-bottom:40px;display:inline-block;vertical-align:top;width:600px;'> | ||
+ | |||
+ | [[file:Дружина Микола Олександрович 2020.jpg|600px]] | ||
{{-}} | {{-}} | ||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Інститут експериментальної патології, | ||
+ | онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України | ||
+ | з сумом та почуттям глибокої скорботи повідомляє, що 2 вересня 2020 р. на 80 | ||
+ | році пішов з життя відомий український вчений-біолог <span style='letter-spacing: | ||
+ | -.2pt'>Дружина Микола Олександрович.</span></span></p> | ||
+ | |||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Дружина Микола Олександрович (народився 2 | ||
+ | листопада 1940 р., м. Гребінка Полтавської області) — старший науковий | ||
+ | співробітник Ін-ту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. | ||
+ | Р.Є. Кавецького НАН України, доктор біологічних наук.</span></p> | ||
+ | |||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Його науковий шлях починався в Ін-ті фізіології ім. | ||
+ | О.О. Богомольця в 1965 р. після закінчення Київського державного університету | ||
+ | ім. Т.Г. Шевченка. В 1969—1973 роках він працював в Ін-ті молекулярної біології | ||
+ | і генетики, а згодом — в Ін-ті експериментальної патології, онкології і | ||
+ | радіобіології.</span></p> | ||
+ | |||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Понад 20 років Микола </span><span lang=RU | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Олександрович проводив радіобіологічні дослідження на | ||
+ | атомному реакторі та прискорювачах Ін-ту ядерних досліджень. В колі його | ||
+ | наукових інтересів — біологічна ефективність швидких нейтронів; механізми формування | ||
+ | променевих уражень та розробка захисних засобів за дії щільноіонізуючих | ||
+ | випромінювань; біохімічні та біофізичні методи детекції радіаційних пошкоджень.</span></p> | ||
+ | |||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=RU | ||
+ | style='font-size:14.0pt;letter-spacing:-.1pt'>В творчому доробку </span><span | ||
+ | lang=RU style='font-size:14.0pt'>Миколи Олександровича <span style='letter-spacing: | ||
+ | -.1pt'>Дружини десятки наукових праць, патенти, методичні рекомендації, | ||
+ | монографії. Серед них особливо варто відзначити «Нейтроны и организм» (1982), | ||
+ | «Окислительные процессы при гамма-нейтронном облучении организма» (1986), | ||
+ | «Хемилюминесценция крови при радиационном воздействии» (1989).</span></span></p> | ||
+ | |||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=RU | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>З 1986 р. — в Чорнобилі, де брав активну участь в | ||
+ | плануванні, організації та проведенні багаторічного експерименту в реальних | ||
+ | умовах зони відчуження ЧАЕС. За матеріалами цих досліджень </span><span | ||
+ | lang=UK style='font-size:14.0pt'>Микола </span><span lang=RU style='font-size: | ||
+ | 14.0pt'>Олександрович разом з колегами опублікував низку пріоритетних праць, | ||
+ | зокрема монографію «Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС» | ||
+ | (1992), яка згодом перевидавалась за кордоном.</span></p> | ||
+ | |||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=RU | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>В останні роки Микола Олександрович працював над | ||
+ | розробкою нових (стосовно класичної радіобіології) засобів профілактики та | ||
+ | захисту організму при тривалій дії низькоінтенсивної радіації та ксенобіотиків.</span></p> | ||
+ | |||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=RU | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Миколі Олександровичу Дружині була притаманна | ||
+ | різнопланова — </span><span lang=UK style='font-size:14.0pt'>наукова, | ||
+ | науково-організаційна, педагогічна —діяльність.</span></p> | ||
+ | |||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Він як педагог вищої школи в Києво-Могилянській | ||
+ | академії кілька років читав курс лекцій з біофізики а в Київському | ||
+ | національному університеті ім. Т.Г. Шевченка — з радіобіології.</span></p> | ||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Широкому загалу науковців України та країн СНД відома | ||
+ | також науково-організаційна робота Миколи Олександровича як вченого секретаря | ||
+ | Спеціалізованої експертної ради ВАК СРСР та Координаційної ради з проблем | ||
+ | радіобіології АН України, як опонента та рецензента близько сотні дисертацій з | ||
+ | радіобіології, біохімії, генетики, онкології, гематології, біотехнології.</span></p> | ||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Однак, найбільшим його надбанням є повага та шана | ||
+ | широкого наукового загалу.</span></p> | ||
− | <p | + | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK |
− | + | style='font-size:14.0pt'>Всебічно обдарована, глибоко мисляча людина, | |
− | + | надзвичайно цікавий співрозмовник, вчений-енциклопедиист, Людина з великої | |
− | + | літери — таким залишиться Микола Олександрович у душах і серцях тих, хто його | |
− | + | знав, кому відомі його наукові погляди і переконання, тих, хто мав щастя | |
− | < | + | спілкуватись з ним або просто слухати його.</span></p> |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
+ | <p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:36.0pt'><span lang=UK | ||
+ | style='font-size:14.0pt'>Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю </span><span | ||
+ | lang=RU style='font-size:14.0pt'>Миколи Олександровича Дружини </span><span | ||
+ | lang=UK style='font-size:14.0pt'>та висловлюємо щирі співчуття колективу | ||
+ | Інституту, рідним і близьким покійного.</span></p> | ||
</div> | </div> |
Поточна версія на 12:41, 17 вересня 2020
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України з сумом та почуттям глибокої скорботи повідомляє, що 2 вересня 2020 р. на 80 році пішов з життя відомий український вчений-біолог Дружина Микола Олександрович.
Дружина Микола Олександрович (народився 2 листопада 1940 р., м. Гребінка Полтавської області) — старший науковий співробітник Ін-ту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, доктор біологічних наук.
Його науковий шлях починався в Ін-ті фізіології ім. О.О. Богомольця в 1965 р. після закінчення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. В 1969—1973 роках він працював в Ін-ті молекулярної біології і генетики, а згодом — в Ін-ті експериментальної патології, онкології і радіобіології.
Понад 20 років Микола Олександрович проводив радіобіологічні дослідження на атомному реакторі та прискорювачах Ін-ту ядерних досліджень. В колі його наукових інтересів — біологічна ефективність швидких нейтронів; механізми формування променевих уражень та розробка захисних засобів за дії щільноіонізуючих випромінювань; біохімічні та біофізичні методи детекції радіаційних пошкоджень.
В творчому доробку Миколи Олександровича Дружини десятки наукових праць, патенти, методичні рекомендації, монографії. Серед них особливо варто відзначити «Нейтроны и организм» (1982), «Окислительные процессы при гамма-нейтронном облучении организма» (1986), «Хемилюминесценция крови при радиационном воздействии» (1989).
З 1986 р. — в Чорнобилі, де брав активну участь в плануванні, організації та проведенні багаторічного експерименту в реальних умовах зони відчуження ЧАЕС. За матеріалами цих досліджень Микола Олександрович разом з колегами опублікував низку пріоритетних праць, зокрема монографію «Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС» (1992), яка згодом перевидавалась за кордоном.
В останні роки Микола Олександрович працював над розробкою нових (стосовно класичної радіобіології) засобів профілактики та захисту організму при тривалій дії низькоінтенсивної радіації та ксенобіотиків.
Миколі Олександровичу Дружині була притаманна різнопланова — наукова, науково-організаційна, педагогічна —діяльність.
Він як педагог вищої школи в Києво-Могилянській академії кілька років читав курс лекцій з біофізики а в Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка — з радіобіології.
Широкому загалу науковців України та країн СНД відома також науково-організаційна робота Миколи Олександровича як вченого секретаря Спеціалізованої експертної ради ВАК СРСР та Координаційної ради з проблем радіобіології АН України, як опонента та рецензента близько сотні дисертацій з радіобіології, біохімії, генетики, онкології, гематології, біотехнології.
Однак, найбільшим його надбанням є повага та шана широкого наукового загалу.
Всебічно обдарована, глибоко мисляча людина, надзвичайно цікавий співрозмовник, вчений-енциклопедиист, Людина з великої літери — таким залишиться Микола Олександрович у душах і серцях тих, хто його знав, кому відомі його наукові погляди і переконання, тих, хто мав щастя спілкуватись з ним або просто слухати його.
Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Миколи Олександровича Дружини та висловлюємо щирі співчуття колективу Інституту, рідним і близьким покійного.