Про причини утворення озонової діри над Антарктикою та про те, що ендемічні мохи більш чутливі до ультрафіолету
Новина не дуже свіжа, але ще й досі актуальна
Причина утворення озонової діри - клімат
Як говорять учені - кліматологи з Міжнародного агентства по зміні клімату (IPCC), причини, з яких озонові діри утворюються в Антарктиці, пов'язані з особливостями місцевого клімату. По-перше, озон синтезується з кисню під впливом ультрафіолетового випромінювання. А через те, що під час полярної ночі темно, сонячне випромінювання відсутнє, то озон просто не утворюється.
По-друге, взимку над Антарктикою утвориться стійкий вихор. Він рухається по замкнутих траєкторіях навколо Південного полюса і заважає притоку багатого озоном повітря із середніх широт.
По-третє, на процес руйнування озону впливають полярні стратосферні хмари. Вони формуються на висотах від 15 до 25 км в холодних областях стратосфери при температурі нижче -78°С.
Є також версія, що існує і «по-четверте». Це горезвісні аерозолі з фреонами, які чомусь зменшують озоновий шар тільки над Антарктидою, хоча якраз там їх і не розпилюють.
Це цитата з «Истощение озонового слоя повредило ДНК антарктических мхов» (Анна Говорова/Infox.ru). Сама стаття варта того, щоб бути прочитаною повністю. Вона є переказом роботи австралійських дослідників Johanna D. Turnbull та Sharon A. Robinson «Accumulation of DNA damage in Antarctic mosses: correlations with ultraviolet-B radiation, temperature and turf water content vary among species».
Крім того, нас зацікавило те, що ендемічний мох з Антарктики, Schistidium antarctici, виявився більш чутливим до ультрафіолету-В, ніж розповсюджені майже скрізь Bryum pseudotriquetrum та Ceratodon purpureus.
Джерела
- «Истощение озонового слоя повредило ДНК антарктических мхов» (Анна Говорова/Infox.ru)
- Johanna D. Turnbull та Sharon A. Robinson «Accumulation of DNA damage in Antarctic mosses: correlations with ultraviolet-B radiation, temperature and turf water content vary among species» // Global Change Biology - 200 - Volume 15, Issue 2, pages 319–329. DOI: 10.1111/j.1365-2486.2008.01739.x
