70 років Юрію Юрійовичу Глебі

Матеріал з ІКБГІ
(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
  
  
[[Gleba Yu Yu.jpg|right]]
+
[[File:Gleba Yu Yu.jpg|right]]
 
13 червня 2019 року виповнилося 70 років '''Глебі Юрію Юрійовичу''' – біологу, фахівцю з клітинної інженерії рослин та генетики, організатору науки, акад. НАН України (1988, чл.-кор. 1985), директору Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України (1990-2008), почесному директору того ж інституту (2010 - дотепер), академіку-секретарю Відділення загальної біології (1988-1998). Він народився у с. Шаланки Виноградівського р-ну Закарпатської обл. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка (1971), захистив кандидатську дисертацію у  Інституті ботаніки ім. М.Г.Холодного АН УРСР (1975), докторську – в  Ленінградському університеті (1980), професор (1989).
 
13 червня 2019 року виповнилося 70 років '''Глебі Юрію Юрійовичу''' – біологу, фахівцю з клітинної інженерії рослин та генетики, організатору науки, акад. НАН України (1988, чл.-кор. 1985), директору Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України (1990-2008), почесному директору того ж інституту (2010 - дотепер), академіку-секретарю Відділення загальної біології (1988-1998). Він народився у с. Шаланки Виноградівського р-ну Закарпатської обл. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка (1971), захистив кандидатську дисертацію у  Інституті ботаніки ім. М.Г.Холодного АН УРСР (1975), докторську – в  Ленінградському університеті (1980), професор (1989).
 
   
 
   

Версія за 09:21, 10 червня 2019


Gleba Yu Yu.jpg

13 червня 2019 року виповнилося 70 років Глебі Юрію Юрійовичу – біологу, фахівцю з клітинної інженерії рослин та генетики, організатору науки, акад. НАН України (1988, чл.-кор. 1985), директору Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України (1990-2008), почесному директору того ж інституту (2010 - дотепер), академіку-секретарю Відділення загальної біології (1988-1998). Він народився у с. Шаланки Виноградівського р-ну Закарпатської обл. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г.Шевченка (1971), захистив кандидатську дисертацію у Інституті ботаніки ім. М.Г.Холодного АН УРСР (1975), докторську – в Ленінградському університеті (1980), професор (1989).

У 1975 р. була сформована і очолювана Ю.Ю.Глебою лабораторія цитофізіології та конструювання рослинної клітини, яка однією з перших у світі активно займалася проблемами цитофізіології та клітинної інженерії рослин. Підсумком розширення досліджень в галузі біотехнології рослин і значної наукової цінності отриманих результатів стало створення у 1990 р. Інституту клітинної біології та генетичної інженерії на чолі з Ю.Ю.Глебою.

Автор більше 200 наукових статей та книжок, 50 патентів, отриманих в 25 країнах. Наукові праці присвячені клітинної інженерії рослин, в результаті чого в Києві сформована всесвітньо відома наукова школа з біотехнології рослин, засновані та успішно функціонують кілька біотехнологічних компанії в США, ФРН та Литві, що в співпраці з українськими вченими розробляють нові виробничі процеси на основі рослин як продуцентів препаратів для медицини, харчування, та нові біоматеріали. «Кийвський період» наукової роботи був присвячений розробці фундаментальних основ клітинної інженерії рослин та першим у світі аналізам генетичних процесів, що супроводжують гібридизацію клітин, Основні досягнення пізнішого періоду зв’язані з розробкою транзієнтних процесів виробництва рекомбінантних білків у рослинах, що характеризуються максимальною швидкістю та рівнем продуктивності, та розробкою нових біотехнологічних продуктів, таких як зареєстровані в США неантибіотікові білки що дозволяють контролювати патогенні бактерії, які вже стійкими до всіх відомих антибіотиків.

Засновник фундаментальних досліджень в галузі клітинної та генетичної інженерії рослин. Отримав приоритетні результати в таких напрямках клітинної та генетичної інженерії рослин як створення асиметричних гібридів та цибридів (томатів, картоплі, ріпаку, деяких видів родини бобових), отримання та аналіз рекомбінантних форм з новими наборами генів цитоплазми, гібридизація філогенетично віддалених видів рослин, вивчення організації та експресії генетичного матеріалу в гібридах, розроблено методи мікроклонального розмноження in vitro для ріпаку, картоплі, пшениці, винограду, волоського горіху, розроблено методику виділення та культивування протопластів лікарських рослин - продуцентів біологічно-активних речовин, розроблено методи генетичної трансформації вищіх рослин. Вперше в СРСР було отримано трансгенні рослини тютюну з використанням як Agrobacterium tumefaciens, так і прямої трансформації протопластів препаратами плазмідної ДНК. Крім того були розроблені оригінальні методи генетичної трансформації рослин з застосуванням мікроін’єкцій рослинних тканин плазмідними ДНК. Ця методика запатентована в різних країнах світу і є першим патентом з України в країнах Заходу в галузі генетичної інженерії рослин.

В останні роки Ю.Ю.Глеба велику увагу приділяє новому напрямку біотехнології - пошуку нових фізіологічно активних речовин, які синтезуються рослинами. Такі речовини можуть стати основою нових фармацевтичних препаратів. Для здійснення такого пошуку під керівництвом Ю.Ю.Глеби створено банк зародкової плазми та колекцію екстрактів Світової флори. Працював зав. відділом біотехнології компанії American Cyanamid, Princeton, USA (1992-1999). Засновник і виконавчий директор (1999-2015) компанії Айкон Дженетикс у м. Халле, ФРН (Іcon Genetics GmbH, Halle, Germany). Засновник і виконавчий директор (2008-) компанії Номад Байосаєнс та Намбеван Біотех м. Халле, ФРН (Nomad Bioscience GmbH, Nomberone Biotech, Halle Germany). Велику науково-організаційну роботу проводив як академік-секретар Відділення загальної біології НАН України (1988-1998), член Міжнародної консультативної ради Міжнародного фонду Сороса, радник з наукових питань при Президенті України, член Державного комітету України по Державних преміях з науки і технологій.

Активно працював або керував у багатьох міжнарожних фондах: Програмі ЮНЕСКО з біотехнології рослин (Париж), Міжнародному фонді Сороса (Нью-Йорк, Москва), Міжнародній Соросовській науково-навчальній програмі (Вашингтон-Москва), фонді Відродження (Київ), INTAS (Брюсель), EPSO (Брюсель) тощо. Член Європейської академії (1990), Нiмецької академії Леопольдіна (1991), Баварської академії наук (1992), Світової академії мистецтва та наук (1993).

Медаль Академії наук УРСР для молодих вчених (1975), орден "Знак Пошани" (1981), Деpжавна пpемiя СРСР в галузі науки і техніки (1984), "Нагоpода за pозвиток Євpопейської науки" Фонду Кьоpбеpа (1989), "Зелена pозеткою за Євpопейську науку" Фонду Кьоpбеpа (1989), Дослiдницька пpемiя Олександpа вон Гумбольдта (1989), Деpжавна пpемiя Укpаїни в галузі науки і техніки (1989).

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
 
   
Інструменти