ВИБОРЧА ПРОГРАМА кандидата на посаду директора ІКБГІ НАН України Богдана Володимировича МОРГУНА / 2026

Поточна версія на 12:37, 19 серпня 2026

ВИБОРЧА ПРОГРАМА
кандидата на посаду директора Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України члена-кореспондента НАН України
Богдана Володимировича МОРГУНА

Шановні колеги!

Приємне літо цього року наповнило наше життя не лише барвистими квітами, смачними фруктами та можливістю заслуженого перепочинку, але і необхідністю замислитися про найближче майбутнє нашого Інституту. Завершивши на початку літа свій 36 рік історії, зараз Інститут стоїть на порозі обрання нового директора.

Ще у далекому 1988 р. мені пощастило стати свідком того, як Відділення клітинної біології та інженерії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного під керівництвом молодого талановитого дослідника Ю.Ю. Глеби гармонійно за вимогами тодішнього часу виокремилося у незалежну наукову одиницю. Тоді три відділи, які очолювали академік НАН України Юрій Юрійович Глеба, член-кореспондент НАН України Дмитро Михайлович Гродзинський та професор Вікторія Павлівна Банникова ініціювали створення самостійного інституту, що в червні 1990 р. стало реальністю. Необхідність заснування нового Інституту була викликана всесвітнім стрімким розвитком сучасної біотехнології, клітинної та генетичної інженерії рослин. Чорнобильська катастрофа, у свою чергу, поставила нові вимоги перед науковою школою нашої держави, що вимагало пошуків і розробки ефективних підходів у вирішенні проблем екологічної ремедіації та відновлення постраждалих внаслідок аварії територій; створення нових наукових напрямків, які б змогли забезпечити впровадження дієвих заходів у відновленні екосистем та умов їх швидкої ремісії. Як раз у цей час серед українських біологів з’явився новий лідер, наймолодший академік Академії наук України Ю.Ю. Глеба, який і став першим директором нового Інституту. Ми уклінно вдячні нашим фундаторам як і шановному академіку НАН України професору Миколі Вікторовичу Кучуку, за його сумлінну 18-ти річну роботу на посаді директора Інституту.

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України є унікальною міждисциплінарною науковою установою в Україні та широко відомим науковим центром у галузі біотехнології рослин і радіобіології у світі. Його наукові школи добре відомі не лише першокласними публікаціями у провідних закордонних і вітчизняних виданнях, патентами, розробками та впровадженнями, але й завдяки його вихованцям. Їх наукові дослідження охоплюють біотехнологію та біобезпеку; генетику, геноміку, генетичне поліпшення рослин; молекулярну генетику; молекулярно-біологічні, клітинні і фізіологічні основи функціонування живих систем; збереження біорізноманіття тощо. Інститут підтримує тісну співпрацю з відомими науковими організаціями України та зарубіжжя; видає науковий журнал «Цитологія і генетика», який перекладається на англійську мову, індексується провідними наукометричними базами даних (Scopus, Web of Science) і займає передові позиції рейтингу біологічних журналів України. На базі Інституту функціонує Банк зародкової плазми рослин та Центр колективного користування науковими приладами «Рекомбінант-тест». В Інституті активно діє Рада молодих вчених, підтримуються зв’язки з чисельними вищими навчальними закладами, Київським Палацом дітей та юнацтва, Малою академією наук тощо. Інститут регулярно утверджує свої позиції в організації міжнародних наукових конференції, а щорічно у партнерстві з НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» – конференції для молодих вчених. Радо приймаючи талановиту молодь, Інститут провадить освітню діяльності у сфері вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні; розвиває аспірантуру за спеціальностями E1 Біологія та біохімія (профілі — Біотехнологія; Радіобіологія). Незважаючи на нещодавню пандемію та воєнний стан, Інституту вдається тримати лідерство у своїй галузі, і я пишаюся здобутками нашого колективу!

Користуючись нагодою дякую Вченій раді Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за довіру і висунення моєї кандидатури на посаду директора Інституту. Свою трудову діяльність я розпочав у 1989 р. лаборантом у Відділенні клітинної біології та інженерії Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного АН УРСР. Навчаючись на біологічному факультеті Київського державного університету ім. Тараса Шевченка курсову та дипломну роботи виконав у новоствореному ІКБГІ НАН України. Надалі навчався і працював у декількох зарубіжних країнах (Великій Британії, Угорщині й Італії) впродовж майже десятка років, проте завжди підтримував зв'язок з Інститутом. У 2005 р. захистив дисертацію на ступінь Доктор філософії у біології в Університеті Сегеду, (Угорщина). Наступного року повернувшись до Інституту продовжив роботу в галузі молекулярної генетики й очолив відповідний відділ. У 2021 р. захистив докторську дисертацію, а 3 роки потому був одностайно обраний членом-кореспондентом Національної академії наук України. Маю ряд нагород, заохочень, грантів серед яких Премія імені В.Я. Юр’єва НАН України. Велику увагу приділяю роботі з науковою молоддю вбачаючи у цьому вклад у формування наукового майбутнього як Інституту так і української держави загалом. Кожного року здійснюю наукове керівництво темами фундаментального і прикладного спрямування, дослідними роботами студентів й аспірантів, опоную дисертації тощо. А з 2010 р. призначений заступником директора з наукової роботи. Отже, фактично усе моє наукове життя пов’язане з цим Інститутом.

Економічно і політично складний для вітчизняної науки та держави час суттєво вплинув на Інститут, а повномасштабна війна зараз лише загострює проблемні ситуації:

• Першочергово недофінансування Інституту значною мірою спонукає виникнення слабких сторін у нашій роботі;
• Відбувається відтік молодих кваліфікованих наукових кадрів, хоча приємним моментом є те, що влаштовуються вони за фахом у провідних наукових лабораторіях усього світу; старіння наукових кадрів; недостатньо поповнюється Інститут молодими фахівцями;
• Часткове впровадження (комерціалізація) результатів науково-дослідних робіт; кошти від госпдоговірної діяльності лише у незначній мірі впливають на загальний фінансовий стан Інституту;
• • Взаємодія з МОН України у формі атестації діяльності наукової установи і з НАЗЯВО стосовно акредитації освітньої програми третього рівня підготовки здобувачів освіти;
• Старіння і руйнування дослідницької інфраструктури Інституту та потреба у забезпеченні сучасним науковим обладнанням; введення в експлуатацію прибудови.

На додаток швидка технологічна трансформація світової біології створює для Інституту безпрецедентний виклик. Тож, думаючи про повоєнне відновлення працювати маємо заради України, прагнучи рівноправного партнерства у Європейському дослідницькому просторі та перетворення Інституту на сучасний конкурентоспроможний центр фундаментальних і прикладних досліджень. Вбачаю, що пріоритетний обов’язок претендента на посаду керівника полягає у збереженні та посиленні наукового потенціалу Інституту; створенні сприятливих умов для кожного співробітника у здійсненні його наукової діяльності, виходячи з реалій забезпечення Інституту інтелектуальними та матеріальними ресурсами.

Стратегія розвитку Інституту буде спрямована на збереження і підсилення його ролі в галузі наук про життя в науковому середовищі України та світу, на підвищення відповідальності науковців перед соціально-економічними викликами сучасності в Україні та загалом у Східноєвропейському регіоні. Для Інституту наукова діяльність у галузі фундаментальних досліджень є основною, так як він діє відповідно до Конституції України, Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та інших законодавчих актів, Статуту Національної академії наук України, Основних принципів організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України та свого Статуту. Тому дослідження, спрямовані на отримання нових знань у галузі клітинної біології, генетики, біотехнології, біофізики та радіаційної біології є головним науковим пріоритетом Інституту.

Поряд з цим фундаментальні результати співробітників Інституту мають слугувати підґрунтям для практично-спрямованих досліджень. Особливу увагу слід приділити переходу від дослідження окремих генів до системного аналізу генетичних мереж та регуляторних механізмів формування господарсько цінних ознак. Розвиток агробіотехнології на тлі небажаної зміни клімату вимагає від вчених нових підходів поряд з традиційною селекційною практикою. Досвід вчених Інституту по створенню біотехнологічних рослин сільськогосподарських культур, стійких до абіотичних та біотичних стресових факторів, має бути використаний і надалі розвинутий. Молекулярно-генетичний супровід селекції, створення та впровадження систем ДНК-маркерів для цільових господарсько цінних ознак, використання клітинних технологій для прискорення селекційного процесу лежать в основі наукових платформ Інституту, здатних забезпечити технологічну незалежність у стратегічно важливій сфері продовольчої безпеки.

Вельми перспективним є розвиток рослинних біотехнологій для потреб медицини, де величезне значення мають нові способи накопичення рекомбінантних протеїнів фармацевтичного чи ветеринарного призначення. Отримання рослин-продуцентів біологічних активних сполук, пошук нових й удосконалення традиційних технології їх синтезу має непересічне значення. Особливу увагу необхідно приділити подальшому розвитку колекцій Інституту та формуванню сучасної системи збереження, генетичної паспортизації та використання біологічного різноманіття. Необхідно перейти від концепції колекції як сховища біологічного матеріалу до концепції науково-інформаційної платформи генетичних ресурсів.

Завжди актуальним для нашої країни та світу в цілому є питання радіаційної біології. Варто посилити дослідження механізмів геномної нестабільності, мутаційної та епігенетичної мінливості, адаптації організмів до дії іонізуючого випромінювання та інших екстремальних факторів. Унікальний науковий досвід Інституту в цій сфері повинен бути максимально використаний для вирішення актуальних проблем України, пов’язаних із радіаційним забрудненням, екологічною безпекою, довгостроковими біологічними наслідками антропогенних впливів і повоєнного відновлення.

В нашому Інституті генетичні дослідження проводяться майже 40 років. За цей час створено потужну методологічну основу, підготовлено кадровий потенціал, отримано важливі результати, що зараз мають вийти на якісно новий рівень формуючи конкурентоспроможну наукову платформу сучасної дослідницької інфраструктури. Наступні п’ять років мають стати періодом не лише збереження та розвитку наукових традицій Інституту, а й його якісної модернізації, концентрації інтелектуальних і матеріальних ресурсів на пріоритетних напрямах, посилення міжнародної конкурентоспроможності та практичного впровадження отриманих результатів.

Виходячи з цього, вважаю, що першочерговими повинні бути наступні завдання:

1. Збереження і розвиток науково-технічного потенціалу Інституту:
   • забезпечення додаткових джерел фінансування – державні науково-технічні програми (НАН України, МОН України тощо); кошти вітчизняних (НФДУ та ін.) і міжнародних наукових фондів («Горизонт Європа», COST тощо); збільшення кількості платних послуг і створення нових форм їх надання;
   • збереження кадрового потенціалу, посилення уваги до вирішення соціально-побутових проблем кадрових і особливо молодих співробітників;
   • подальше оновлення матеріально-технічної бази й ефективне використання обладнання, активне використання центрів колективного користування;
   • забезпечення подальшої інтеграції у світову наукову спільноту, і в першу чергу до Європейського дослідницького простіру;
2. Зміцнення зв’язків і створення нових форм роботи з промисловим сектором економіки.
3. Укріплення дружніх взаємовідносин з вищими навчальними закладами; продовження практики проведення регулярних спільних конференцій молодих вчених у галузі біотехнології, що має сприяти залученню молодих кадрів;
4. Посилення просвітницької та видавничої діяльності; підвищення кількості та рівня публікацій у провідних наукових журналах світу; підтримка видання журналу «Цитологія і генетика» як високорейтингового наукового журналу України.

Безсумнівно вірю, що спираючись на професіоналізм і порядність, та об’єднавши зусилля можна подолати найтяжчі виклики сьогодення від фундаментальних досліджень — до біотехнологій майбутнього заради відродження України!

Уклінно вдячний нашим воїнам за їх мужність, стійкість та щоденний подвиг, завдяки якому Україна бореться за своє вільне майбутнє!

Дякую Вам за розуміння і підтримку!

Щиро Ваш

Богдан Моргун