Ефективність поверхневої стерилізації насіння як важлива умова створення in vitro колекцій рослин... / Пушкарьова Н.О. та ін. 2015

Версія за 15:48, 20 грудня 2015

Ефективність поверхневої стерилізації насіння як важлива умова створення in vitro колекцій рослин, що охороняються

Пушкарьова Н.О., Белокурова В.Б., Кучук М.В.

Генетична основа більшості культурних рослин становить менше 10  % від загального генофонду, тому носіями генетичного різноманіття є дикорослі споріднені види, які часто використовуються як джерело генетичного матеріалу для підвищення якості та врожайності культивованих рослин або для збільшення стійкості до захворювань та шкідників, до посухи, засолення та інших абіотичних стресів. Ціла низка факторів, зокрема, кліматичні або інші зміни довкілля та непродумана господарська діяльність людини, призводять до поступового зменшення біорізноманіття рослин та ризику втрати генетичної варіабельності культивованих видів. Разом з тим зростає усвідомлення необхідності застосування широкого спектра засобів для збереження біорізноманіття, навіть незважаючи на те, чи має той або інший конкретний вид рослин сьогоденну практичну цінність. Такі засоби включають збереження in situ (в природних умовах) та ex situ (в польових колекціях, банках насіння, асептичних колекціях in vitro або за допомогою кріоконсервації).

Використання методів біотехнології, зокрема культури in vitro, є доцільним у випадках, коли рослинний матеріал не може зберігатися у вигляді насіння, або коли чисельність виду є катастрофічно низькою. Отже, створення in vitro колекцій видів флори України, що охороняються, є важливим та актуальним завданням, що не лише може допомогти зменшити кількість видів, які заносяться до Червоної книги України, а й у подальшому збільшити та відновити їх чисельність та, можливо, поповнити списки рослин, що є джерелами біологічно активних речовин або цінним генетичним матеріалом. В основі технології збереження in vitro лежать методи мікроклонального розмноження, першим етапом якого є введення в асептичну культуру насіння або вегетативних органів рослин із застосуванням процедур поверхневої стерилізації.

Висновки

Таким чином, визначено оптимальні схеми поверхневої стерилізації насіння для обраних видів рослин, досліджено динаміку його проростання при використанні різних стерилізуючих сполук. При обмеженій кількості насіння, що нерідко має місце в роботі з рослинами, що охороняються, вдалий підбір типу стерилізуючої сполуки та тривалості обробки забезпечує оптимальний баланс між ступенем асептичності матеріалу та його життєздатністю.

Рис. 1. Асептичність насіння після застосування різних стерилізуючих сполук: 1 – Iris sibirica, 2 – Lonicera caerulea, 3 – Crambe tataria var. pinnatifida, 4 – Saussurea discolor, 5 – Ligularia sibirica, 6 – Glaucium f lavum, 7 – Crambe koktebelica, 8 – Cephalaria demetrii

Рис. 2. Ефективність проростання насіння після застосування різних стерилізуючих сполук: 1 – Iris sibirica, 2 – Lonicera caerulea, 3 – Crambe tataria var. pinnatifida, 4 – Saussurea discolor, 5 – Ligularia sibirica, 6 – Glaucium flavum, 7 – Crambe koktebelica, 8 – Cephalaria demetrii

Рис. 3. Проростання насіння в асептичних умовах: 1 – Lonicera caerulea L., 2 – Iris sibirica L., 3 – Cephalaria demetrii Bobrov