Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L. / Сидорук О.С. та ін. 2015
Сидорук О.С., Сідляк Г.В., Матвєєва Н.А.
Hypericum perforatum і Taraxacum officinalis – лікарські рослини, які застосовуються в народній медицині при різноманітних захворюваннях.
H. perforatum (звіробій звичайний) – багаторічна трав`яниста рослина родини Hypericaceae. Ще з часів Стародавньої Греції звіробій був популярним засобом при лікуванні стресів, депресій, порізів і опіків.
T. officinalis (кульбаба лікарська) – багаторічна трав’яниста рослина родини Asteraceae. Рослини кульбаби використовують як тонізуючий і жовчогінний засіб, вони мають діуретичну та антигістамінну дію.
Лікувальні властивості даних рослин зумовлені тим, що у них синтезуються біологічно активні сполуки (БАС). У зв`язку з комерційним потенціалом рослин цих видів проводиться дослідження щодо підвищення їх біологічної цінності [2], у тому числі в культурі in vitro. Ефективність регенерації є важливим фактором для успішного використання рослин у біотехнологічних дослідженнях.
Метою нашої роботи було порівняння частоти регенерації рослин H. perforatum з листків, міжвузлів і коренів та Т. officinalis з використанням проксимальної, серединної і дистальної частини листка, а також визначення оптимального типу експланту.
Результати дослідження
Було показано, що поживні середовища, доповнені НОК і різними цитокінінами, відрізнялися за здатністю індукувати регенерацію. Присутність цих регуляторів росту майже у всіх випадках стимулювала пагоноутворення для експлантів H. perforatum. Найбільшу залежність від наявності та концентрації регуляторів росту визначено у листових експлантів H. perforatum. Для цих експлантів на живильних середовищах з додаванням кінетину регенерація була відсутня, а на середовищі з БАП, БАП та НОК, кінетином та НОК становила до 100% (рис.2). Виявлено, що пряма регенерація пагонів T. officinalis відбувалася при культивуванні експлантів на середовищі, яке містило кінетин (рис.3). Разом з тим, у більшості випадків, зокрема, при додаванні до живильного середовища БАП, спостерігалася непряма регенерація з утворенням щільного калусу. Збільшення концентрації цитокінінів у середовищі з 0,1мг/л НОК призводило до зменшення частоти регенерації T. officinalis практично для усіх використаних у дослідженні експлантів.
Висновки
Вивчено можливість та ефективність отримання регенерованих рослин H. perforatum з листків, міжвузль та коренів, а також рослин T. officinalis з проксимальної, дистальної та серединної частин листків. Досліджено вплив регуляторів росту (БАП, кінетин, а також з додаванням до них НОК) та їх концентрації на частоту регенерації рослин звіробою та кульбаби. Найбільш ефективним виявилось додавання до середовища БАП в поєднанні з НОК у концентрації відповідно 1 мг/л та 0,1 мг/л для H. рerforatum та 3 мг/л та 0,1 мг/л для T. оfficinalis. Порівняно частоту регенерації з різних типів експлантів (T. officinalis –прокимальна, серединна та дистальна частини листка; H. perforatum - листки, міжвузля та корені). Визначено, що експлантом, використання якого дозволяє отримувати регенеровані пагони з частотою до 100%, є міжвузля для H. perforatum та проксимальна частина листка для T. officinalis.
Цитувати роботу як
Сидорук О.С., Сідляк Г.В., Матвєєва Н.А. Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L. // Фактори експериментальної еволюції органiзмiв: Зб. наук. пр. / Національна академія наук України, Інститут молекулярної біології і генетикп, Укр. Т-во генетиків і селекціонерів iм. М.I. Вавилова; редкол. / В. А. Кунах (голов. ред.) [та iн.] – К.: Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова, 2015. – Т. 17. – С. 245-248
Роботу було представлено на II Міжнародній науковій конференції "Агробіорізноманіття для покращання харчування, здоров'я та якості життя" (20–22 серпня 2015 року, м. Нітра, Словаччина)
