Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
(V з’їзд Радіобіологічного товариства України) |
м (→V з’їзд Радіобіологічного товариства України) |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''Організатори''': Відділення загальної біології НАН України, Радіобіологічне товариство України і Ужгородський національний університет | '''Організатори''': Відділення загальної біології НАН України, Радіобіологічне товариство України і Ужгородський національний університет | ||
− | [[V з’їзд Радіобіологічного товариства України| | + | [[V з’їзд Радіобіологічного товариства України|детальніше >>>]] |
</div><div style='float:left;width:400px'> | </div><div style='float:left;width:400px'> | ||
+ | |||
==Структура наукових підрозділів== | ==Структура наукових підрозділів== | ||
* [[Відділ генетичної інженерії]] | * [[Відділ генетичної інженерії]] |
Версія за 18:49, 24 грудня 2008
Зміст |
Новини
V з’їзд Радіобіологічного товариства України
15-18 вересня 2009 року
Місце проведення: З’їзд відбудеться в Ужгороді, в приміщеннях біологічного факультету Ужгородського національного університету.
Організатори: Відділення загальної біології НАН України, Радіобіологічне товариство України і Ужгородський національний університет
Структура наукових підрозділів
- Відділ генетичної інженерії
- Лабораторія генетичної інженерії
- Мукачевська експериментальна база
- Відділ біофізики і радіобіології
- Лабораторія імунітету рослин
- Лабораторія радіоекологічної надійності біосистем
- Лабораторія клітинної радіобіології
- Лабораторія фізіології трансплантації тканин
- Лабораторія клітинної біології та біотехнології грибів
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України 147 співробітників з них: 3 академіка НАН України 3 чл.-кореспондента НАН України 1 чл.-кореспондент УААН 11 докторів наук 52 кандидати наук |
Основні напрямки діяльності
- з’ясування молекулярно-біологічних та молекулярно-генетичних механізмів життєдіяльності рослинних клітин, створення нових біотехнологій на основі клітинної і генетичної інженерії;
- розробка наукових засад збереження різноманітності рослин, зокрема, шляхом використання банку зародкової плазми;
- вивчення впливу хронічного опромінення на формування нестабільності геному рослин; створення оптимальної системи засобів і методів використання рослинних груп з метою дезактивації радіонуклідзабруднюючих територій;
- всебічне вивчення цитоскелету рослинних клітин та з'ясування ролі цитоскелетних структур у відповіді рослин на вплив біотичних та абіотичних факторів;
- вивчення проблем біобезпеки використання генетично модифікованих рослин;
- дослідження структурно-функціональної організації клітинної стінки вищих базидіальних грибів.
Журнал "Цитологія і Генетика"
Інститут видає журнал Цитологія і генетика. Журнал перекладається на англійську мову, перевидається в США видавництвом "Allerton Press, Inc." під назвою "Cytology and genetics" і розповсюджується видавництвом "Springer". Головний редактор - академік НАН України Ярослав Борисович Блюм.
Національна колекція екстрактів та банк зародкової плазми рослин світової флори
Створення колекції зародкової плазми рослин світової флори розпочато у 1992 році на основі досліджень, які проводились як в галузі класичної ботаніки (систематика рослин), так і завдяки застосуванню методів біотехнології (культура in vitro). На цей час колекція нараховує близько 5000 видозразків в банку насіння та більше 2000 клітинних ліній в банку клітинних культур in vitro. В 1999 р. Постановою Кабінету міністрів України колекцію було віднесено до переліку об'єктів, що складають національне наукове надбання.