Дмитрієв Олександр Петрович

Версія за 11:02, 29 травня 2017

Головний науковий співробітник
Доктор біологічних наук
Професор
Член-кореспондент НАН України
Віце-президент Українського товариства фітопатологів

Контакти

E-mail: dmitriev.ap@gmail.com
Тел.: +380 44 257-82-44
Факс: +380 44 526-71-04

Основні досягнення

Media:ОП Дмитрієв Досягнення.doc

Наукові інтереси

В останні роки О.П. Дмитрієв розвиває уявлення про системну індуковану стійкість рослин під впливом еліситорів, внаслідок чого змінюється не геном рослинних клітин, а його функціонування на рівні експресії генів. Це дозволяє визначати індукування стійкості як явище фенотипічної імунокорекції. Індукована стійкість до хвороб та абіотичних стресів не успадковується, її можна викликати за допомогою обробки рослин еліситорами на період їх онтогенезу. Цей напрямок має значний практичний інтерес у зв’язку з тим, що сучасні методи селекції ще не дозволяють, як правило, поєднувати у нових сортах та гібридах високу їх якість зі стійкістю до несприятливих факторів оточуючого середовища.

Media:ОП Дмитрієв Досягнення.doc

Освіта і наукова діяльність

Закінчивши з відзнакою кафедру біофізики Київського держуніверситета ім. Т.Г. Шевченка працював в Інституті фізики АН УРСР, навчався в аспірантурі Інституту фізіології рослин АН УРСР. У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: “Радіосенсибілізація клітин синьо-зелених водоростей”. Ним вперше був відкритий механізм стійкості синьо-зелених водоростей, пов’язаний з активацією зворотньої транскриптази.

З 1975 по 1986 рр. працював вченим секретарем ВЗБ НАН УРСР, інструктором, зав. сектором природничих та технічних наук ЦК Компартії України, заступником директора по науковій роботі ІФР НАН України. В 1986 р. перейшов завідувати лабораторією в Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР, а з 1989 р. завідує лабораторією Інституту клітинної біології та генетичної інженерії, створеного акад. НАН України Ю.Ю. Глебою.

У 1989 р. в Московському держуніверситеті ім. М.В. Ломоносова захистив докторську дисертацію. У 1994 р. йому присвоєно звання професора за спеціальністю “клітинна біологія”. У 2006 р. обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю “фітоимунологія”.

О.П. Дмитрієв – широко відомий вчений в галузі клітинної біології, имунології та фізіології рослин. Автор 7 монографій и 235 наукових праць, 37 з яких опубліковані в провідних журналах світу. Створив та запатентував 5 винаходів в галузі біотехнології рослин. Обраний Соросівським професором.

В його роботах детальне вивчення молекулярних механізмів розпізнавання патогена та експресії захисних генів рослин вдало поєднується з розробкою практичних методів модифікації їх імунного потенціалу. Вперше в світі відкрив та ідентифікував фітоалексини лілейних, вивчив їх токсичність та встановив мехзанізми дїї. Дослідив роль фітоалексинів як маркерів індукованої стійкості у рослин. Ним проведені піонерські роботи по вивченню механізмів стрийняття та трансдукції мікробних сигналів у рослин. Дослідив кальцієву та супероксидсинтазну сигнальні системи, показал їхню взаємодію при розпізнаванні патогена рослиною. Висунув та обгрунтував теоретичні концепції: пpо роль первинних сигналів та вторинних месенджерів в індукції захисних реакцій; про кооpдинацiю цих реакцій на piзних piвнях стpуктуpної організації рослин.

Роботи Олександра Петровича в галузі фітоимунології привели до створення нових екологічно безпечних технологій індукування хворобостійкості рослин, а також високоефективного антимікробного препарата з Allium cepa для лікування стафілококових інфекцій. Ним запропоновані експрес-методи тестування фітосанитарного стану посівів по змінах спектрів відбиття та флуоресценції листя.

Він вперше встановив ряд важливих закономipностей впливу малих доз хpонiчного опpомiнення на iмунний потенцiал рослин та вipулентнiсть фітопатогенних гpибiв в 10-ти км зоні ЧАЕС. Показав, що в умовах радіонуклідного забруднення сформувалась нова популяція збудника стеблової їржі злаків, що характеризується високою частотою зустрічаємості більш вірулентних клонів.

По результатах міжнародних конкурсів його дослідження відмічені грантами фонда CRDF, Міжнародного наукового фонда (Нью-Йорк), Фонда фундаментальних досліджень України. Працював за запрошенням в провідних наукових центрах Голандії та Швейцарії. Виступав з читанням курса лекцій в університетах Великої Британії та Японії. Неодноразово організовував міжнародні наукові конференції, вносить суттєвий внесок в пропаганду досягнень української науки за кордоном. Веде активну науково-організаційну работу - член експертної ради ВАК України за спеціальностями “клітинна біологія” та “імунологія”, член багатьох наукових рад по проблемах.

Багато сил і енергії О.П. Дмитрієв віддає підготовці молодої наукової зміни. Під його керівництвом захищено 7 кандидатських дисертацій. Протягом 20 років викладає курс лекцій “молекулярна фітопатологія” та “радіобіологія мікроорганізмів” студентам Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

За цикл робот “Сигнальні системи імунітету рослин” йому присуджена премія ім. М.Г. Холодного НАН України (2003).

Список публікацій

Автор та співавтор понад 280 наукових праць, в тому числі 10 монографій, 5 винаходів.

Список вибраних публікацій >>>

Цитування в наукометричних базах даних

Електронному каталозі наукової періодики України в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського >>>

Представлено на сайті Google Scholar >>>

Наукові праці на сайті PubMed >>>

Представлено на сайті ResearchGate >>>

Media:ОП Дмитрієв Біо.doc