До 80-річчя з дня народження професора Йосипа Сікури / Бібліотечна виставка

Версія за 12:44, 6 грудня 2012

Йосип Йосипович Сікура

• доктор біологічних наук,
• професор ботаніки,
• г.н.с Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України,
• зовнішній член Угорської Академії Наук,
• дійсний член Академії Екологічних Наук Республіки Молдова,
• ректор Закарпатського Угорського Педагогічного Інституту ім. Ракоці Ференца II-го,
• науковий керівник Природознавчого Наукового-дослідничого інституту ім. професора Іштвана Фодора старшого.

Дитинство та навчання

Мати, Хорват Розалія

Йосип Йосипович Сікура народився 7 грудня 1932 року на Закарпатті у родині робітників, мати, Сікура Розалія (дівоче прізвище Хорват) працівниця мукачівської тютюнової фабрики, батько, Сікура Йосип Михайлович, будівельний-меблевий столяр Мукачівської залізної дороги.

Й.Й. Сікура у перший клас поступив 1 вересня 1938 року до закритої римо-католицької школи, де всі предмети викладали монашки, сестри милосердя.

Й. Сікура, студент Мукачевського с/г технікуму
(другий ряд, в кепці)

Вже при радянській владі закінчив 7клас мукачівської СШ №2 з викладанням українською мовою.

У цьому ж році поступив в мукачівський сільськогосподарський технікум на відділення виноградарство-виноробство. Технікум закінчив з відзнакою і отримав диплом молодшого агронома-виноградаря-винороба.

Pliska 1957

У 1950-му році поступає на 1-ий курс біологічного факультету ужгородського державного університету. По закінченню університету одержує диплом з спеціальності біолога-ботаніка, вчителя біології-хімії середньої школи.

Початок педагогічної діяльності

До листопада 1955 р. працює вчителем Лютянської СШ Великого Березнянського району Закарпатської області.

З 1-го грудня Облоно призначений методистом обласної станції юннатів у м. Ужгороді.

З 1957 р. працює старшим геоботаніком грунтово-дослідничої партії Ужгородського держуніверситету, тут вивчає природні луки та пасовища області, опрацьовує методи поверхневого та докорінного поліпшення цих угідь.

З 1959 р. працює завідувачем гірського стаціонару Ужду на полонині «Рівна».

Перша наукова публікація 1961

Перші ботанічні дослідження

Основною роботою Й.Й. Сікури є збагачення рослинних ресурсів України різними групами корисних рослин шляхом інтродукції(створення штучних типів рослинності та фітоценозів за природними еталонами за межами ареалу виду в умовах культури.

З метою вивчення рослин у природних умовах зростання, а в майбутньому для з’ясування впливу умов культури на ті ж самі види.

Й.Й. Сікурою організовано та здійснрно 6 науково-дослідницьких експедицій у різні пори року в різні гірські та пустельні райони, Середньої Азії та Казахстану (Тянь-Шань, Памиро-Алай, Джунгарський Алатау, Пустелі Муюн- куми, Кара-куми, Кзил-куми, Туркмено-Хорасанські гори.

Результатом науково-дослідницької роботи Й.Й. Сікури є кандидатська дисертація, яка автором підготовлена без відриву від виробництва на тему: «Декоративні геофіти флори Середньої Азії та Казахстану і можливості їх використання на Україні», яка була успішно захищена в Інституті ботаніки АН УРСР.

За результатами наукових досліджень та впровадження у виробництво України власних розробок Й.Й. Сікура обраний на посаду с.н.с. , а згодом присуджено Й.Й. Сікурі наукове звання с.н.с. з спеціальності «ботаніка».

Й.Й. Сікура продовжує науково-дослідницьку роботу з питань інтродукції рослин видів рослин природних флор Середньої Азії та Казахстану, результати якої публікує у вигляді монографії «Переселение растений приодной флоры Средней Азии на Украину (итоги интродукции) под редакцией д.б.н. професора Н.И. Рубцова та в рукопису докторської дисертації : «Переселение растений природной флоры Средней Азии и Казахстана на Украину», яка успішно захищена на спеціалізованій Вченій раді Головного ботанічного саду Академії Наук СРСР м. Москва (офіційні опоненти д.б.н.,професор В.Г Хржановський-Тімірязівська сільськогосподарська академія, д.б.н. Р.В. Камелин Ботанический Институт АН СССР г. Ленинград, д.б.н., проф.. А.К. Скворцов Главный Ботанический сад АН СССР г. Москва, Ведущее учреждение – Главный Ботанический сад АН Казахской ССР г. Алма-Ата.

Й.Й. Сікурі у 1989р присуджено звання професора ботаніки.

Робота в Центральному ботанічному саду

З червня 1960 р за конкурсом обраний м.н.с Центрального Республіканського ботанічного саду Академії наук УРСР у м. Києві- куратором «ботаніко-географічної ділянки Середня Азія та Казахстан».

З 1974 по 1990 р. Й.Й. працює завідувачем наукового відділу Природної флори і водночас завідує Науковим Гербарієм Центрального Ботанічного саду АНУ. Й.Й. Сікура особисто поповнив фонд Наукового гербарія ЦРБС АН УРСР на 10000 гербарних листів.

Створив гербарій інтродукованих рослин.

З 1998 р. по 1992 р. займає посаду г.н.с. відділу Природної флори і опрацьовує шндивідуальну наукову тему: «Інтродукційні популяції - перспективний метод охорони рідких та зникаючих відів ex situ”.

Й.Й. Сікура створив в Україні школу інтродукторів, він керував кандидатськими дисертаціями аспірантів та здобувачів - під його керівництвом виконано 15 кандидатських дисертацій й успішно захищено. Також був науковим консультантом при виконанні 2-х докторських дисертацій: одна успішно захищено, про другу відомостей немає, докторант виїхав до Росії.

За вагомий науковий та прикладний внесок Й.Й. Сікуру нагороджено Всесоюзною виставкою за досягнення в народному господарстві СРСР золотою, срібною та бронзовими медалями і цінними подарунками.

Членство в організаціях

У 2001 р. на 168-х загальних зборах Угорської Академії Наук за вагомий внесок у розвиток ботанічної науки обрано Й.Й. зовнішнім членом Угорської Аадемії Наук. У 2008 р. Й.Й. Сікуру Національна Академія Еколошічних Наук Республіки Молдови обирає своїм дійсним членом.

Й.Й. Сікура був членом Всесоюзного та Українського ботанічних товариств, часто обирався делегатом цих товариств, друкував результати своїх досліджень на сторінках Збірників З’їздів.

Й.Й. Сікура є членом всесвітнього товариства «Людина і біосфера», членом Міжнародної асоціації ботанічних садів Світу.

Був головою секції «Рослинні ресурси» у «Проблемній Раді « АН України, а також членом «Проблемної ради з цього ж питання АН СРСР. Також був головою комісії «Теоретичні та методичні основи інтродукції рослин» у Раді ботанічних садів України та Молдавії.

Й.Й. Сікура був організатором і відповідальним редактором наукових збірників Всесоюзних наукових конференцій: « Вивчення онтогенезу інтродукованих видів у Ботанічних садах та дендропарках СССР» (1998-2008 рр.).Членом Редколегії Міжнародного наукового журналу «Інтродукція та акліматизація рослин» при Центральному Республіканському Ботюсаді АН Улраїни.

У 1987 р. Й.Й. Сікура був відповідальний за збереження природного генофонду В регіоні Центральна, Піденно-Східна-Європа та Балкани. Він організував Міжнародний симпозіум у Києві на базі Центрального ботанічного саду АН України.

У 1992 р в Будапешті на Всесвітньому Конгресі угорців Й.Й. Сікура виступив з науковою доповіддю про роль ботанічних садів у збереженні та збагаченні рослинних ресурсів окремих країн Європи.

У 1992 р. на Міжнародному симпозіумі регіонів центральна Європа та басейн Середземномор’я у своїй доповіді наголосив про необхідність інтродукції корисних рослин з арідних регіонів Землі в зв»зку з потеплінням клімату на Землі.

Й.й. Сікура у 1994 р. прийняв участь у Міжнародному семінарі: «Сучасне і майбутнє завдання ботанічних садів у вивченні та збереженні біологічного різноманіття рослин та її значення в освітній роботі (Пругониця, ЧССР).

Відродження плодо-, насіннєзнавства та зелене будівництво

Й.Й. Сікура реанімував в Україні плодо- (сarpologia) та насіннєзнавство (seminologia) після розвалу СРСР. Він підкреслює важливе значення цих напрямків дослідження для економіки та екології й не в останню чергу для науки та освіти.

Й.Й. Сікура із співавторами вже опублікував 6 ілюстрованих книжок про поверхневу морфологію (тектоморфологія) плодів та насіння видів близьких та далеких флор квіткових рослин.

Й.Й.Сікура значну увагу приділяє впровадженню своїх наукових розробок в зелене будівництво України, так ним впроваджено види родів Tamarix (arceutoides, ramosissima, kotschyi, meyeri), видів родів: Eremurus (altaicus, regelii,olgae, tianschanica), видів роду Juniperus (oblonga, turkestanica, seravschanica) та ін.

Загалом з природних флор Середньої Азії та Казахстану залучено до культури 1029 видів, з котрих 831 вид (81%) отримали позитивну оцінку, ці види можна з успіхом вирощувати у багатьох грунтово-кліматичних умовах України!

Педагогічна діяльність з 90х років по сьогодні

Офіцерський хрест

Й.Й. Сікура ще у 1992 році прочитав «методом дистанційного навчання цикл лекцій для студентів Західних університетів Угорщини на слідуючі теми: «Типи пустель Середньої Азії, їх флора та рослинність»; «Флора та рослинність Східного Тянь-Шаня»; «Флора та рослинність Західного Тянь-Шаня»; «Особливості флори Джунгарського Алатау»; «Метод створення коллекций в Ботанических сада по ботанико-географическому принципу».

У червні цього року Й.Й. Сікуру президент Угорської Республіки за успішно виконану 10-т літтями науково-дослідницьку та освітну роботу, за поширення ботанічних знань у суспільстві, за організацію та створення науково-дослідницького інституту, а також за сприяння вищої освіти для угорців Закарпаття: «Угорським орденом Заслуги – офіцерським хрестом». Й.Й. Сікура є почесним громадянином міста Ходмезевашархель (Угорщина).

З 1 серпня 2011 року Йосип Йосипович є ректором Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ.

Робота в ІКБГІ НАН України

З 5-го січня1993-го р. по сей час займає посаду г.н.с. відділу Клітинної та генетичної інженерії.

Тут він приймає участь у 3-х бічному проекті (Україна-Німеччина-Венесуела): пошук серед видів природних флор Євразії, Південної Америки, котрі б могли б бути викорисними у медицині, ветеринарії, рослинництві і т.д.

Й.Й. Сікура заснував Науковий гербарій Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України.

Сьогодні гербарний фонд нараховує понад 17 000 видів на більше, ніж 30000 аркушах, з Європи, Азії, Африки, Південної Америки.

      Сікура Й.Й., Сікура А.Й.  Науковий гербарій Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України. / Вісник КНУ ім. Т.Г. Шевченка – Интродукция та збереження рослинного різноманіття, вип. 4, Київ, Вид-во поліграфічний центр «Київський Університет  “Київський Університет, 2001. – С. 46-50.

Й.Й. Сікура створив в ІКБГІ НАНУ Банк насіння з тривалим строком зберігання з світової флори (понад 5000 видів).

      Сікура Й., Сікура А. 2000: Банк насіння Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАНУ. – Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія. 8: 53-55.